Skip to main content

Full text of "Svoboda-1987-081"

See other formats


РІК ХСІУ. Ч. 81. 



УКРАЇНСЬКИЙ щоденник 



ДЖЕРЗІ СИТІ і НЮ ЙОРК. ЧЕТВЕР, 30-го КВІТНЯ 1987 



ЦЕНТІВ 25 СЕИТ8 



У К й А ІЧЯ / А /V О А І £ V 



ЗЕЯ8ЕУ СІТУ апй НЕЖ УОЯК. ТНЦЯ80АУ, АРПІІ. ЗО, 1987 N0.81. 



УОІ.. ХСІУ. 




СПЕЦІЯЛІСТ ВІД ЗНІМОК СВІДЧИВ 

НА ПРОЦЕСІ І. ДЕМ’ЯНЮКА 

ПРОКУРАТУРА НЕ ПЕРЕДАЛА ОБОРрНІ ФОТОАЛЬБОМУ НІМЕЦЬКОГО СВІДКА 



К. ВАЛЬДГАЙМ І УРЯД АВСТРІЇ 
СПРОСТОВУЮТЬ ОБВИНУВАЧЕННЯ 



Г рупа демонстрантів перед будинком телестанції. 



Філядсльфія. — Понад 
І ЗО осіб демонстрували тут 
перед телестанцією — 1УС 
А II у неділю, 12-го квітня, 
в протесті проти неправди у 
фільмі „Втеча із Собібору . 
Сценарій цього фільму, 
який ще гірше зневажає ук- 
раїнців, був висланий до 
шкіл по цілій Америці. Сі- 
Бі-Ес вже вислало 750,000 
примірників сценарію. 

Телевізійна станція \УС- 
АІІ — ТУ і радіостанція 
\УСАІІХ широко подавали 
відомосте про демонстра- 
цію, а станція XV IV і газета 
„Інквайрер" згадали про 
демонстрацію. 

Організаторами демонст 



рації були Рада Українсь- 
кої Спадщини і Українська 
Ліга Проти Знеславлюван- 
ня. 

На демонстрацію прибу- 
ли молодь і старші, і вигля- 
дало, що були присутні чле- 
ни майже кожної українсь- 
кої організації. 

Багато присутніх прийш- 
ли з транспрарантами. а 
інші в ритмі разом виклику- 
вали гасла. 1УСАІІ міс- 
титься при широкій дорозі, 
і авта, що переїжджали, 
сповільняли, щоб прочита- 
ти транспаранти. Декотрі 
трубІпи або блимали світ- 
лами, в такий спосіб підтри- 
муючи демонстрантів. 



Єрусалим, Ізраїль (АН- 
ЧЕИН, тел.). — У вівторок, 
28-го квітня, тут на процесі 
Івана Дем'янюка продов- 
жував свідчення 46- літній 
німецький спеціаліст Райн- 
гардт Альтман, встановля- 
ючи тотожність характерис- 
тик на обличчі підсудного із 
вісьмох його знімок. 

Але коли прийшло до 
перепитування обороною, 
що її започаткував голов- 
ний адвокат («Дем’янюка. 
виявилось, що прокуратура 
не передала обороні фото- 
альбому, що його пригото- 
вив німецький спеціаліст, а 
його писемну опінію пере- 
дано обороні щойно увечо- 
рі попереднього дня. 

У ще одній із багатьох 
несерйозних сцен головний 
судця Дов Лсвін „велико- 
душно" послужив М. О’Кон- 
норові своєю копією фото- 
альбому, коли прокуратура 
сказала, що „не могла знай- 
ти оборонців” раніше. 

Р. Альтман, який сказав, 
що він є єдиним спеціаліс- 
том того роду в Західній 
Німеччині під цю пору, пе- 
ревів експертизу вісьмох 
знімок 1. Дем’янюка, включ 



но із його мнимим фотом 
на виказці з табору в Трав- 
ніках. Він вибрав для екс- 
пертизи 24 характеристики 
обличчя і прийшов до 4ак- 
лючення, що подібністеіс- 
нус „у дуже високому ступе- 
ні", але, ще в такому, що 
межує на певності*'. Це зна- 
чить, що нема 100-відсопо* 
вої певности, що особа< на 
всіх вісьмох фотах с одна і 
та сама. 

Р. Альтман подав подріб- 
ну характеристику частин 
обличчя із згаданих вісьмох 
знімок, скомпільовану у 
фотоальбомі із 32-ох зні- 
мок, який власне прокура- 
тура не передала обороні, 
тому й перепитування щодо 
цього альбому відкладено 
до наступного дня. 

Але всетакн М. О’Коннор 
встановив, що Р. Альтман 
не має жадних студій в Ді- 
лянці пізнавання фотозні- 
мок, не брав жадних курсів 
з антропології, а с фактично 
спеціалістом у перевірю- 
ванні відбитків пальців. -Р. 
Альтман, який твердив. Що 
базує свою експертизу на 
досвіді, признася під час 
перепитування, що на по- 



над 100 перевірок його ла- 
бораторії в судах Західньої 
Німеччини вжито від 1982 
року тільки п’ять. 

Р. Альтман сказав, що він 
вибрав 24 характеристики з 
публікованих праць двох 
французьких антропологів, 
БертільЙона І Кетлі. Але на 
запит коли вони жили — він 
не знає. Суддя Лсвін сказав, 
що цю інформацію свідок 
може подати обороні нас- 
тупного дня, але О’Коннор 
заявив, що він також може 
увечері заглянути до довід- 
ника, а для нього є важли- 
вим те, що спеціаліст знає 
тепер. 

М. О’Коннор закінчив 
перепитування у вівторок 
по полудні кількома запи- 
тами до Р. Альтмана про 
модерну фотографічну апа- 
ратуру, встановивши, що з 



У багатьох країнах світу 

відбулися демонстрації в 
річницю чорнобильської 
катастрофи 



Менор джуніор коледж влаштовує 

ТГТ . • *) — ' . 

ювілейний СИМП031ЮМ 



Дженкінтавн, Па. — З 
нагоди 75-літнього ювілею 
прибуття Сестер Василія- 
нок до Америки, Студій- 
ний Осередок Української 
Культури Менор джуніор 
коледжу влаштовує тут осо 
бливнй симпозіюм п.н. „75 
літ молитви і праці — юві- 
лейний симпозіюм Сестер 
св. Василів Великого". 

Симпозіюм відбудеться в 
суботу, 9-го травня ц.р., від 
год. 2-ої до 5-ої по полудні у 
василіанській бібліотеці Ме 
нор коледжу на кемпусі, при 
Факс Чейс ровд і Форест 
авеню в Дженкінтавні, Па. 

Доповідачі на симпозію- 
мі: д-р Павло Федюк, із 
коледжу св. Михаїла, То- 
ронто, Онт., д-р Федюк бу- 
де говорити про „Духовість 
св. Васнлія Великого"; Сес- 
тра Єримія Роман, ЧСВВ, 
— „Виховно освітня діяль- 



ність Сестер Васкліянок”, 
д-р Ігор Мірчук, директор 
СОУК Менор коледжу, го- 
воритиме на тему „Історич- 
ні перспективи: Сестри Васи 
ліянки у новому світі: ми- 
нуле, сучасність, майбутнє” 
Анна Максимович, бібліо- 
текарка СОУК, — „Спога- 
ди про Сестер Василіянок в 
Україні". 



ВШАНУЮТЬ ЖІНОК- 
ГЕРОЇНЬ 

Ірвінггон. Н. Дж. — В 
неділю, 3-го травня ц.р„ о 
год. 4-ій по полудні, в залі 
Українського Народного 
Дому, при 140 Проспект 
авеню. ОЖ ОЧСУ і 28-ий 
Відділ СУ А влаштовують 
свято у пошану жінок-геро- 
їнь. Промову виголосить 
Степанія Бернадин, а у прог 
рамі виступатимуть також 
інші особи. 



Ню Йорк. — У неділю, 
26-го квітня, минув рік з дня 
„тйбідьшйі * Історії ЛЛДСТ- 
рофи на мирному нуклеар- 
ному об'єкті — на чорно- 
бильській енергетичній стан 
ції. Це привело до викиду 
радіоактивних речовин в 
атмосферу і зараження знач 
них територій як в СССР, 
так і в західньосвропейсь- 
кнх країнах. 

В першу річницю чорно- 
бильської катастрофи в ба- 
гатьох країнах світу відбу- 
лися багатотисячні демонст 
рації, учасники яких вима- 
гали припинення будівниц- 
тва нуклеарних електрос- 
танцій і закриття уже збудо- 
ваних. 

Як повідомляє пресове 
агентство Ройтерс, симво- 
лічна демонстрація відбу- 
лася навіть у Москві, де 
четверо членів Групи до- 
вір’я роздавали на Красній 
площі летючки, які заклика- 
ли посилити заходи безпеки 
на нуклеарних об’єктах. 
Учасниця демонстрації Ірі- 
на Баєва повідомила захід- 
ніх репортерів, що двоє 
учасників демонстрації бу- 



ли затримані агентами: в 
цивільному при вихої^ з 



підземки. ^ 

У Празі група демонст- 
рантів була арештована піс- 
ля спроби вивісити на баль 
коні Крайового музею транс 
парант з написом „Чорно- 
биль — ніколи більше! За 
майбутнє, вільне від ато- 
му!" 

У Швеції поряд з нуклеар- 
ною електростанцією Форс 
марк відбувся символічний 
похорон жертв радіоактив- 
ного опромінення. Саме на 
електростанції Форсмарк 
було вперше зареєстровано 
небезпечне підвищення ра- 
діоактивносте після вибуху 
в Чорнобилі. Поряд з ін- 
шою шведською нуклеар- 
ною електростанцією Барс- 
бак на півдні країни поліція 
заарештувала шістьох де- 
монстрантів. які намагали- 
ся перелізти через загороду. 

Понад 50,000 осіб зібра- 
лися біля нуклеарної елект- 
ростанції в італійському 
місті Каорсо. „Каорсо та 
інші атомні електростанції 
повинні бути закриті". — 
вимагали демонстранти. 

Демонстрації відбулися в 
багатьох японських містах. 
Десятьма хвилинами мов- 
чанки вшанували пам’ять 
жертв чорнобильської ката- 
строфи жителі Гірошіми. 

У Франції демонстрації 
відбулися в Тюнвілі поряд з 
нуклеарною електростанці- 
єю. що знаходиться на 
кордоні з Люксембургом. 
Західньою Німеччиною і 
Францією. Шість західньо- 
німецьких дівчат в чорних 
сукнях і білих масках несли 
містом символічну труну. 

У Голландії поліція ро- 
зігнала демонстрацію біля 
нуклеарної електростанції у 
Борселі. Демонстранти ото 
чили барикадами свій табір 
і захопили двох поліціян- 
тіа. присланих до них для 
переговорів. 

Багатолюдні демонстра- 
ції відбулися в цей день і в 
інших країнах. 



На важкому шляху до слави 



Джерзі Ситі, Н. Дж. (О. 
К.). — Стефан Шкафаров- 
ський, молодий співак, вже 
не вперше гостем у редакції 
„Свободи". Ми вітали його 
тут перед двома роками, 
коли він саме зробив вели- 
кий крок у своїй оперовій 
кар’єрі.переїжджаючи до 
Чикаго на запрошення Лі- 
ричної опери, де здобув 
признання, особливо в сезо- 
ні 1986 року, співаючи басо- 
ву партію в опері „Маско- 
вий баль". 

Тим разом С. Шкафаров- 
ський відвідав „Свободу” у 
дорозі з Чикаго до Захід- 
ньої Німеччини, куди виї- 
хав на три тижні, щоб співа- 
ти у оперних театрах Кель- 
ну, Карльсруге і Дюссель- 
дорфі у цих ролях, що їх 
виконував в останніх двох 
роках у Чикаго, а це у „Мас- 
ковому балі", „Богемі” і у 
„Все Іллі Фігара”. Це даль- 
ший крок у його кар'єрі і він 
надіється, що перебування в 
Західній Німеччині допомо- 
же йому нав'язати дальші 
зв’язки з оперними театра- 
ми та залишитися там на 
декілька років. Як пояснює 
С. Шкафаровський, в Євро- 
пі відчувається особливо 
брак басів і тому для нього 
відкриваються нові мож- 
ливості. 




С. Шкафаровський розповідає в редакції ..Свободи" про 
свої плани. 



Колцоднак.вираховус він 
нам свої співочі зобов’язан- 
ня. ілннлжм \н>. пі» н Гіін- 
нічній Америці він мас не- 
достатком праці .У найбли- 



жчому часі виступатиме у 
славному музичному фести- 
валі в Сполето у травні 

(Закінчення не стор' 3) 



ВЕЧІР ДУЕТІВ 1 АРІЙ, 

Ню Йорк. — Заходами 
Українського Інституту^ 
Америки тут в суботу. 2-го" 
травня ц.р., о год. 7-ій вечо- 
ра, відбудеться вечір дуетів 
і арій. Виступатимуть: Ма- 
рія Волянська, сопрано. Мя 
хаїл Немержицький, бас, 
Іван Колодій, піяніст. Вступ 
10 дол. студенти і сеньйори 
6 дол. У справі імпрези 
можна телефонувати до 
УІА (2 Схід 79-та вулице), 
тел. ( 212 ) 288 - 8660 . 



допомогою такої апарату- 
ри можна робити різні 
„трюки" І підробити фота 
до Майже ІОО-відсоткової 
автентичносте. Альтман 
призНав, що такі можливос- 
ті існують. 

Перепитування мало про 
довжуватись наступного 
дня, хоч ясним є, що оборо- 
на на квсстіонус знімок І. 
Дем'янюка, але старати- 
меться доказати, що фото 
на виказці, з двома родами 
клею І з чотирма дірочками, 
в найкращому випадку є 
фотом І. Дем'янюка з часів 
покликання його до Черво- 
ної армії, а не з Травніків. 

Процес перейшов у нудну 
фазу. На залі є тільки діти і 
вояки, яких довозять на 
„освідомлення", а серед 
преси є тільки репортери 
ізраїльських газет. 



В Югославії все 

ще немає порядку 



сербах 

районі 



Бсоград. Югославія. — 
Західні пресові агентства, 
покликаючись на урядове 
югославське агентство ТА- 
КІ ЮҐ інформують . що в тій 
країні асе ще немає порядку 
і порозуміння між народни- 
ми масами, етнічними югос 
лавами і комуністичним 
урядом. Існує також міжет- 
нічне непорозуміння і справ 
жня війна, наприклад, між 
сербами і албанцями. У 
районі Косово, який вхо- 
дить до сербської республі- 
ки живе 1.7 мільйона албан 
ців,-які аже віддавн а, в тож* 
йому разі від смерте югос- 
лавського диктатора Тіта. 
домагаються більшої авто- 
номії для їхньої групи. Цьо- 
го албанського патріотиз- 
му, що його цілком сміливо 
можна порівняти з націона- 
лістичними почуваннями, 
не люблять серби і так звані 
чорногорці, тому між ними 
дуже часто трапяються зу- 
дарн. 

Взагалі в Сербії немає 
спокою від смерте Тіта - 
кажуть політичні спостері- 
гачі. Недавно їздив до Ко- 
сова перший секретар ком- 
партії Сербії Слободян Мі- 
лосєвіч. який спочатку пла- 
нував тільки зустрінутись з 
делегацією сербів, щоб зас- 
покоїти розбурхані прист- 
расті. Але коли серби дові- 
дались. що він виступатиме 
в культурному центрі вони, 
у числі біля 10,000 зібрались 
на площі перед центром і 



домагалися, щоб Мілосєаіч 
виступив перед усіма, які 
хочуть знати, що він маг до 
сказання. Товпа напирала 
на поліцію. — інформують 
західні кореспонденти. — а 
поліція відповіла гумовими 
палицями і слізним газом. З 
товпн посипались на полі- 
цію Каміння і пляшки. Вра- 
ховуючи те, що кілька тиж- 
нів тому в Сербії відбулись 
майже заворушення і відкри 
ті бої між сербами і албан- 
цями, Мілоссвич вирішив 
вийти зі залі і виступите 
-нярмИібраними. Агентство- 
ТАН ЮГ інформує, що його 
вітали присутні оплесками, 
але деякі західні кореспон- 
денте заявили, що між ним 
і публікою відбулась дуже 
гостра виміна словами, але 
до заворушення не дійшло. 

На кінець товпа почала 
співати сербський націона- 
льний гимн „Слов’яне. оло- 
в'яне”. який не визнають і не 
люблять албанці і на цьому 
тлі почались суперечки і 
ледве не дійшло до нового 
зулару. якщо б не було Мі- 
лосєвіча. 

Західні аналітики кажуть, 
що центральний уряд Югос 
лавії має чималу проблему 
до вирішення, над якою вже 
почав застановлятися тепе- 
рішній уряд, знаючи, що 
національні і етнічні проб- 
леми в Югославії є свого 
роду бочкою пороху, яка 
кожної хвилини може вибух 
нути з повною силою. 



Відень, Австрія. — Пре- 
зидент Австрії д-р Курт 
Вальдгайм, колишній гене- 
ральний секретар Організа- 
ції Об’єднаних Націй на 
протязі 10 років, якого Сві- 
товий жидівський конгрес 
обвинуватив у співучасте у 
воєнних злочинах під час 
Другої світової війни на 
території Югославії і допо- 
мозі у транспортуванні гре- 
цьких жидів до концтабо- 
рів, а також уряд прем’єр- 
міністра Франца Враніцко- 
го, ярий відбув тригодинне 
засідання після того, як 
ЗСА поставили ВальдгаЙма 
на „чорну листу" небажа- 
них осіб, — запротестували 
категорично проте рішення 
Уряду президента Роналда 
Регена і проти поновного 
безпідставного, на їхню ду- 
мку, обвинувачення. 

Покищо не відомо чи пре- 
м’єр Враніцкі відкличе свою 
поїздку до Вашінгтону в 
травні цього року, хоч до 
цього кроку закликають 
його більшість австрійсько- 
го народу і консервативні 
сили, які творять урядову 
коаліцію з його (Враніцко- 
го) Соціалістичною парті- 
єю. В кожному разі після 
засідання уряду офіційний 
речник заявив кореспонден- 
там, що рішення Департа- 
менту справедливосте, тоб- 
то в тому випадку генераль- 
ного прокуратора Едвина 
Міза позбавлене усіх чем- 
ностевих і дипломатичних 
форм і не чуване у культур- 
ному світі. 

Сам К. Вальдгайм зая- 
вив. що „моя совість є чис- 
тою. але для задоволення 
моїх обвинувачувачів я за- 
рядив поновне слідство, яке 
пізніше появиться окремою 



У СВІТІ 



ПАКІСТАН ПОРОБИВ заходи для випозичених в ЗСА 
спеціальних радарних літаків типу АВАКС при допомозі 
яких він хоче захоронити свій кордон віл налетів совстсь- 
ких і афганських літаків на прикордонні поселення. Не 
маючи змоги купити згадані літаки, бо Уряд З’єднаних 
Стейтів Америки не дуже спішиться продавати згадані 
моделі для інших держав. Пакістан вирішив позичити 
А ВАКСи на час тривання громадянської війни в Афганіста 
ні з участю великої регулярної совстської армії, яка 
властиво окупувала цю країну в 1979 році. При тому 
Пакістан запевнив Адміністрацію президента Роналда 
Регена. що літаки не літатимуть над чужими територіями, 
тобто не порушуватимуть кордонів Афганістану чи Індії. 

КОМУНІСТИЧНИЙ УРЯД в Афганістані, відзначуючн 
святочно дев'яту річницю перехоплення влади з допомо- 
гою понад стотисячної совстської армії, признався, що 
проголошене ним перемир'я не було успішним і що 
громадянська війна в тій країні продовжується далі. У 
зв'язку з цим уряд в Кабулі обвинуватив З’єднані Стейти 
Америки і Пакістан. що вони вмішуються до внутрішніх 
справ Афганістану і силою здержують мільйони афгансь- 
ких втікачів перед' поворотом на батьківщину. „Вороги 
нашої батьківщини хочуть затримати процес розвитку і 
економічного добробуту". — заявив в Кабулі кореспондсн 
там міністер оборони ген. Мохаммсд Рафі. 

СОВЄТСЬКІ ПРЕДСТАВНИКИ на переговорах в Женеві 
заявили, що З'єднані Стейти Америки мусять забрати 
атомові головки до західньонімецьких ракет близького 
засягу і припинити доставу в майбутньому, якщо Советсь- 
кнй Союз мас забрати свої 130 ракет зі Східьної Німеччи- 
ни і Чехо-Словаччини. Є тільки одна, до речі дуже 
небезпечна різниця між ЗСА і СССР, якщо йдеться про 
нуклеарну зброю в Европі. СССР може відтягнути свої 
ракети і розмістить їх в західній частині України. Вони 
становитимуть все одно загрозу для багатьох країн 
Европи. Крім того держави Варшавського Пакту розпо- 
ряджають значно більшим військом, як держави НАТО. 
Не треба, отже, дивуватись, що частина німців, включно з 
деякими коаліційними урядовими партіями, французів і 
англійців протестують проти знесення нуклеарної „пара- 
солі" над Европпю. без належної гарантії зі Сходу. 



рійські засоби масової ін- 
формації і політичні партії 
центру та консерватистн 
розвинули широку кампа- 
нію проти рішення ЗСА і 
Світового жидівського кон- 
гресу, оригінального обви- 
нувача і спричинника цього 
зовсім непотрібного фер- 
менту. 

Засоби масової інформа- 
ції при тому відмітили, що 
К. Вальдгайм і Австрія от- 
римали значну підтримку в 
цій справі від Совгтського 
Союзу. Совстське пресове 
агентство ТАСС назвало 
рішення Адміністрації пре- 
зидента Р. Регена „неприяз- 
ним актом" кажучи, що „сіо 
ністські кола” й інші мстять 
ся К. ВальдгаЙмові за його 
підтримку для арабських 
держав, в тому числі для 
Палестинської Визвольної 
Організації, яка за його уря- 
дування в ОН отримала 
право постійного нагляда- 
ча при ОН. 

Уряд Ф.Враніцкого наз- 
вав обвинувачення Світово- 
го жидівського конгресу і 
Департаменту справедли- 
восте, який тільки повторив 
сказане конгресом, необос- 
нованим і недоказаним ак- 
том обвинувачення без су- 
ду. Одним словом уряд роз- 
цінює такий акт. як „мо- 
ральне лінчування людини” 
за якісь раніші порахунки. 

В телевізійному виступі 
президент К. Вальдгайм 
заявив, що ніхто не може 
йому доказати воєнних зло- 
чинів, бо він не був в них 
замішаний. Чи знав? Кож- 
ний, що жив тоді під окупа- 
цією А.Гітлера мусів біль- 
ше чи менше знати про ці 
злочини. „Це була доля 



1 -брошурою, яке- ВСЛДІЧЙІК" 1 <Мі і снсрацІГ. - заявив у 
ме усі документи з мого публічному виступі К. Валь 
минулого". Вміжчасі авст- дгайм. 



В АМЕРИЦІ 

У НЮ ЙОРКУ ПОЧАВСЯ суд над 39-річним Бернарлом 
Гсцом. якого обвинувачують у спробі вбивства чотирьох 
чорних підлітків, що намагалися ограбувати його у вагоні 
підземки 22-го грудня 1984 року. Б. Ґеиа також обвинува- 
чують в незаконному ношенні зрої. Понад два роки справа 
Геца привертає увагу громадськосте і засобів масової 
інформації всього світу. Коли він йшов зі своїм адвокатом 
Баррі Злотніком до будинку суду, юрба, що зібралася на 
вулиці, вітала його вигуками „Берні! Берні!”. Однак деякі 
вважають, що Гей перевищив межі самооборони, а 
частина негритянської громадськосте підозріває його в 
расизмі. 

ЗАСТУПНИК СЕКРЕТАРЯ Департаменту оборони ЗСА 
Ричард Армітадж прибув у Каїр для переговорів з 
міністром оборони Єгипту фельдмаршалом Абдель 
Галімом і міністром закордонних справ Есматом Абдель 
Мегуїлом. Г оловною темою на переговорах буде заборго- 
ваність Єгипту З'єднаним Стейтам, що досягла 4.5 
більйона долярів та інші проблеми, які представляють 
взаємний інтерес. Р Армітадж прибув у Каїр через кілька 
днів після того, як президент Госні Мубарак категорично 
відкинув можливість переорієнтації єгипетської політики і 
встановлення більш тісних відносин зі Совєтським 
Союзом. 

ФЕДЕРАЛЬНИЙ УРЯД притягнув до судової відпові- 
дальносте 14 членів американського неонацистського 
руху, обвинувативши їх у змові з метою скинення 
законного уряду ЗСА . Федеральна Лава присяжних міста 
Форт Смит. Арканзас, пред’явила їм обвинувачення в 
змові з метою замахів і підклалення бомб, проведення 
диверсій, створення партизанських баз та інших злочинів. 
Метою змови було створення республіки з цілком білим 
населенням, територія якої повинна була займати п’ять 
стсйтів. розміщених на північному заході ЗСА. Його 
учасники плянували фінансувати свою діяльність за 
рахунок налетів на банки і підроблення грошей. Як заявив 
секретар Департаменту справедливосте ЗСА Едвин Міз. 
притягнення до суду білих расистів свідчить про те. що 
„ми непримиренно ставимося до злочинних дій будь-якої 
групи, що намагається скинути наш державний устрій". 

ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ УРЯД надіслав у свою амбасаду у 
Вашінгтоні фінансовий звіт, що стосується достави 
американської зброї Іранові. Амбасада передасть звіт 
спеціальному прокураторові Лоренсові Волшові. який 
займається розслідуванням іранської справи. На запитан- 
ня про те. коли звіт попаде у Вашінгтон, один ізраїльський 
речник пожартував: „Ми відправили його малою швидкіс- 
тю". Ізраїльські газети повідомили, що представники 
ізраїля поставили вимогу перед Вашінгтоном. щоб зміст 
звіту не попав у пресу. Згідно з останніми звідомленнями, 
звіт містить у хронологічній послідовності дані про всі 
фінансові операції, що їх проводили ізраїльські власті і 
приватні торгівці зброєю у зв'язку з доставок) американ- 
ської бойової техніки Тегранові. 



АЛЬМАНАХ УНС 1988 

Редакція „Свободи” прийматиме матеріали до 
Альманахя УНСоюзу на 1988 рік до 1-го липня 1987 
року. Шановних авторів проситеся брати до уваги 
такі роковини як Тисячоліття Хрищення України, 
70-ліття проголошення незалежносте України в 1918 
році та 95-ліття щоденника „Свобода". 



1 










СВОБОДА, ЧЕТВЕР, &го КВІТНЯ 1967 



СВОБОДА&ЗУОВООА 

і модіммм • • • і • 



V; РООМОбО 1893 , 

З^бьойа ІІЗР8 (50-420 І83М 0274-8964) із риЬІі*ле<І Оаііу ехсері Зил 
фу* Мопсіау*. апй Лоїійауз Ьу ІЬе ІІкгаїпіап N8110081 А&зосіаіюо. 
V Іпс аі ЗО Мопідотегу 8іга«і. .)ег*еу Сііу. N З 07302 
ТА: (201) 451-2200 



Як слід було очікувати " Ярослав Курдидик 
на перше місце висунулися 'іі* * 



зброю із прйелішеною рої- І ЖИТТЯ І ЗНАННЯ 



тепер неодмінно останні 
відвідини державного сек-.' £ , 
ретаря Джорджа Шулца .Уд 



ПЕРЕД ВАГОМИМИ 



Зиьзспріюп 1 уваг — $40.00. 6 топів* — $22 00. З топів* — $12 00 
ІДІА тетЬегз 1 уваг — $15.00. СВапде оі асівгеа* — $1 00 Маке 
свеск ог топеу огОег рауаоїе Іо "ЗчоЬоОа" 

Розітазіег 5еп0 аООге** спапде* ю 

"ЗуоЬоОа' . ЗО Мопідотегу ЗігееІ. ;ег*еу Сііу. N З р7302 
Теї (201) 434-02371 (201) 434-0807. (201) 434-3036 

ЗесопО Сіа$5 Розіаде раїП аі .Іеггеу Сііу. N З 

С татті і пог.иси підписані авторами, на мусять аідВоаідат» погля- 
дам Редакції Редакція застерігає собі право в потребі виправляти 
і; ікорочувати надіслані матеріали Незамовлені матеріяпи повер- 
Т сться тільки тоді, копи автор собі це виразно застеріг, долучив- 
іф заадресовану коверту з відповідною поштовою оплатою — 
За зміст оголошень Редакція не відповідає • 

Передплата на рік $40 00. не півроку — $22 00. ив 3 місяці — $12 00 
Дря членів УНСоюзу $15.00 річно. За кожну зміну адреси — $1 00 
Чеки і 'топеу огОег*" виставляти на "ЗуоЬоОа ' 



Зегьеу Сііу. N 3 07303 



Підтвердження кари смерти 

Ч Ч • г # , 

Верховний Суд прийняв під кінець минулого 
тижня п'ятьома голосами проти чотирьох рішен- 
ня, яке вдарило по чорному суспільстві і лібера- 
льному таборі в Америці. Конкретно. Верховний 
Суд відмовився відкласти екзекуцію Воррена 
МекКлоскі, чорного з Джорджії, засудженого за 
фбирство, сполучене з грабіжжю. Оборонці 
засудженого боронили його аргументом, що 
Засуд смерти був мотивований расистським 
Підходом. Це один із американських феноменів, 
ЩО'коли чорний уб’є білого, про расизм ніхто не 
говорить, зате коли білий уб'є чорного без уваги 
на причину й обставини, то зразу є закид, що це 
бт^гася з расистської ненависти. Цікаво, що цей 
феномен подібний до постійно? настанови 
жидівського загалу і його провідників. їм вільно 
бічно оплюгавлювати Симона Петлюру всупе- 
реч історичній правді, вічно пригадувати погро- 
ми за Богдана Хмельницького, вільно за вчинок 
одиниці оскаржувати цілий український нарід, 
фл£ Коли тіл ьки. пригадати, що жиди 8 масі разом 
із своїми провідниками орієнтувалися на держа- 
ву. окупанта України і йому вислуговуВались, а 
не український нарїд, серед якого жили , і що 
тепер жиди, які приїздять до Америки з України 
здебільше говорять одні з одними ло-російськи, 
а ніе по-українськи, то це є наш „антисемітизм". 

У конкретній бгДОіІЗДіЬуджено на смерть 
^чорного Воррена МекКлоскі. Верховний суд 
відкинув аргументи оборони щодо несправед- 
ливого засуду, ніби мотивованого расизмом, 
контраргументом, що треба в кожному подібно- 
му випадку доказати, що мотивом засуду був 
дійсно расизм що практично 1 годі перевести. 
Прецедент із отією справою вдарить по всіх 
інщрх засуджений на смерті? чорних убивників, 
якілроками процасувалися, користуючись адво- 
катами також від Американсько? Юнії за грома- 
дянські права. Та організація лівих лібералів 
^принципово відкидала кару смерти, як це робить 
інюйоркський губернатор Маріо Квомо. який вже 
їдв!4і своїм вето уневажнив рішення стейтової 
'Асамблеї, яка прийняла була постанову, що за 
івбиество поліціянта під час його служби, за 
вбивство сполучене із знасилуванням жінки чи 
грабунком —належить покарати винуватця 
смертю. Публічна опінія в Америці у великій 
більшості стоїть на такому самому становищі, 
йапе : ліберали тилу Маріо. Квомо „принципово" 
^відкидають кару смерти, як ніби протиконститу- 
ційну > нелюдську, дармащо Верховний Суд вже 
Округло 10 років тому лерерііиив своє первісне 
становище і ствердив, що кара смерти проти 
таких злочинців, як наведено вище, не перечить 
Жонституції. 

У тій самій ділянці Верховний Суд прийняв у 
минулому тижні рішення, що суддя на основ 1 
вироку пави присяжних.може засудити на 
смерть також співвинуватця, який був причет- 
ний до даного найбільшого злочину, хоч сам 
безпосередньо його не доконав. Ліберальні 
організації в Америці були тим рішенням також 
г'о^урені, бо воно вдаряє по винуватцях, та 
боронить жертви злочинів, себто відхиляється 
від тієї системи американського судочинства, 
,, яка опікується радше злочинцем, як його жерт- 
вою. Уже не раз зверталося увагу на методи 
^американського судівництва, де допускається 
,.р]Іеа Ьагдаіпіпд" — торг між адвокатом підсуд- 
ного і прокуратором, що підсудний признається 
до меншої вини і дістане меншу кару, та устано- 
ви '„.паролю", що ліберальні члени Ради паролю 
звільняють в'язня передчасно: злочинець вихо- 
дить на волю і доконує новий злочин. Президент 
РеГен трохи збільшив консервативний характер 
• Верховного Суду, але все ще не настільки, щоб 
^привернути молитву у прилюдних школах і 
давати допомогу державним школам при церк- 
вах. 



'. ЯС’ІІ’ АРАФАТ іадово.зений вислідом нарад Палестинсь- 
кої, ради визволення (парламенту) в Альжнрі і єдністю, яка 
; наступила у виспілі довших переговорів між поодиноки- 
; ми фракціями Ця єдність, на думку Я. Арафата є 
' „Перемогою палестинського народу” і запорукою, що вже 
• недалекий той час ..коли ми повернемося до Єрусалиму" 
Від' тепер ПВО виступатиме об’єднано і якраз на цю 
єдність чекали інші арабські країни, щоб скликати 
всеарабську конференцію, а потім міжнародну для 
полагодження справи Палестини і встановлення миру на 
.Близькому Сході. — заявив Арафат кореспондентам після 
закінченуня нарад в Альжнрі. 



до Москви, де він намагався 
вжити на цей раз усякі мож-' 
ливі. вже не експеримента- 
льні політичні засоби, а 
таки насправді вирішні 
факти для узгілнення роз- 
зброєння. — % - 

А хоч всі його заяви, ви- 
являють спроби і передтечі 
деяких зовсім нових осягів. 
то. олгіак. чимало чільних 
міжнародних сорєтологів 
висовують застережсрни.іі 
дораджують прослідити ще 
раз і доосновно структуру 
теперішньої совєтсмгої 
стратегічної пілмінки. якою 
СССР намагається „посла- 
бити і применшити” всю 
дотогочасну принципову 
розбіжність у роззброєнні, 
що велися лосі між ЗСА і 
СССР. Оці совгтологи на- 
голошують. що за нову ба- 
зу переговорів з Москвою 
слід прийняти реальні вза- 
ємні погоджування і вчин- 
ки. відмежовуючи їх чітко 
від міжнародної, підпитої' 
новим соусом, російської 
облудної пропаганди. 

Справа розголосу, тепе-. 
рішнього дещо оновленого 
роззброєння стане'набагато 
прогляднішим і більш зро- 



для Крайової Оборони 
ЗСА. 

А для більш детального! 
повноцілого зрозуміння, 
нехай нам послужать два 
нещодавні 'інтерв’ю ‘секре- 
таря оборони Каспера Вайн- 
бергера. На передачі Ен-Бі- 
Сі — ‘„Мееі іЬе Ргевз”, („Зус- 
тріньмо. пресу"), а опісля 
окремого інтерв’ю із звіто- 
.здавцями. які мали на меті 
обговорити появу видання 
„Зоуієі пзіїііагу рожег”. 

1 — ..Як можна, мовляв — 
говорити зіСовєтськимСо*- 

юзом, — запитує Вайнбер- 
гер про я гусі нЬву фор- 
уму” збройного зблнжетяі 
дстанту. коли СССР не 
зменшує, а якраз навпаки, 
видає у три рази більше 
грошей зі свого „брутто- 
державного приходу", як цс 
роблять ЗСА?... А далі, не 
припиняє підсилювати, і 
збільшувати і модернізува- 
ти. аіс теж і переводити ви- 
пробування зі своєю, щораз 
сто все новішою і модерні- 
шою зброєю? 

Ми Мусимо, врешТі-решт 
усвідомити собі без всяких 



зумілим, якщо комусь П 9 т . реторичних при$рашуваньі 



пала, в руки остання, а 
водночас вже шоста за чер- 
гою публікація-бюлетень. 
що її оце видав знову Пен- 
тагон п. н..$оуієі піііісагу 
Роїксг (Совстська мілітарна 
сила"). Може якраз ця пуб- 
лікація вияснить у найпрос- 
тішій та найбільш перекон- 
ливій формі, чому Пента- 
гон домагається підвишки в 
розбудові нових типів зброї 



захвалювань. зі совєтського 
боку, що ми маємо до діда 
із постійним і динамічним 
поширюванням московсь- 
кої мілітарної загрози, яка 
тільки ИГНайрізноандніших 
просовуваннях, міняє час 
від часу свою тактику. 

Як І^ожна було очікува- 
ти. сож^Ьке пресове а ген- 
"ство' ТЯРС-їіік'инулося на 
того роду заяви Вайиберпе- 



;!, рішеннями 

Цін • 

рів* а для побільшення свого 
миротворного патосу — на- 
голошує. що вищезгадані 
провокативні закиди секре- 
таря Департаменту оборо- 
НН" ЗСА. мають на цілі — 
"Натруїти атмосферу нукле- 
арного роззброєння у Же- 
неві і „стопердувати" у за- 
вершенні остаточне домов- 
лення у найближчій і запла- 
нованій зустрічі між прези- 
дентом Регеном і Горбачо- 
вим. 

На основі найбільш різ- 
нотипних розвідчих пере- 
вірок виявляється, що в 
СССР і надалі залишилася 
у діях ця сама стандартна, 
але й зручно прихована так- 
тика — з одного боку для 
відвернення уваги, там пе- 
реводять із фарфарною 
пропагандою „вершинні 
миротворчі розмови", а з 
другого боку, в тому ж таки 
самому часі, переводиться 
досвіди зі своєю майбут- 
ньою протиракетною пере- 
хоплюючою зброєю, із 
останніх найосновніших пе- 
ревірюаань виявляється, 
що для запевнення успіш- 
них досвідів, совети підби- 
рають собі за „симуляційні 
приціли" всі внсокополстні 
американські розвідчі літа- 
ки. які обстежують. ЩО діє- 
ться у прикордонних обшн- 
рах сателітів Варшавського 
Пакту. 

Із устійнених джерел 
Пентагону виявляється 
теж. що Совєтський Союз 
поширює свій арсенал на 
звичайну, ненуклеарну 



будовою теперішніх найно- 
віших типів МІҐ-29 і ЗІ та 
доходить поволі у своїх 
досягнення до сучасних т. 
зя. універсальних бойових 
джетів. до яких зараховує- 
ться — Ф-14, Ф-15 і Ф-18. А 
далі, західна розвідка приз- 
бирала дуже точні інформа- 
ції про випробування зовсім 
нових амфібійних танків і 
піхотинських транспорте- 
рів. і далекобійних гармат, 
які зможуть вистрілювати 
нуклеарні гранати на від- 
даль 45 миль. Слід теж зга- 
дати, що через кожних лва- 
три місяці виходить із кора- 
бельних доків новий під- 
водний човен, озброєний 
приблизно у 20-24 далеко- 
сяжні ракети, або нової по- 
будови корабель, при чому, 
всі вони вивінувані у нукле- 
арну погінну силу. 

У своєму окремому вис- 
тупі перед представниками 
обидаох Палат, секретар 
Вайнбергер послуговував- 
сь і наводив різні повите 
згадані приклали із тим. як 
насправді слід підходити, 
розцінювати і проаналізо- 
вуватн всю цю „розбіж- 
ність у дійсності", що лягаг 
в основу сучасного так усі- 
ми бажаного „остаточного 
роззброєння”. Вайнбергер 
просив і перестерігав, щоб 
ЗСА не далися заманювати 
новими „аспектами детан- 
ту" і без огляду на сучасну 
заборгованість і дефіцит у 
державному бюджеті мати 
завжди найосновніше і най- 
важливіше на увазі — 
свою власну Крайову 
Оборону. — яку не треба 
скорочувати, а навпаки як- 
найбільше і то постіймо 
підсилювати. 



Редагує Лея Яцкевич 



Пресове агентство Рей- 
тере недавно повідомило. 

що Центр документації на- БРЕХНЯ І СУМНІВИ 

Читачам „Саободи" уже відоме ім'я журналіста А. 
п^І!Гп« А льмогЯУ числах 18 і 19 з 29-гоІ 30-го січня цього року ми 

" ^ ПНЙ ?, Є " аР ^А "спи 'друАуваліз 'його стАттю., Ізраїль і справа Дем'янюка". З- 
сок з7 4 Тр з^нша^людей' » * Р- У газеті ..Полос Русскос 

яких пі зотлівають V вчинен- < лоло " появилася черго вц стаття цього автора п. н. 
ні злочинів більш як 40 ро- - &**"* Сумніви", що стосується судового процесу чад 
ків томГпіГчас Длу^ї ,ваном Д^пнюком. Друкусмо ,7 за згодою автора з 
світової війни. Цих Д людей <*»« им У'Учасненням в перекладі з російсько і мови. - 
обвинувачують у вбивст- * ' \ 

вах і тортуруванні грома- І 

дян (переважно жмлів). «а «і ‘ЛІп ... 

-Території Латвії і Лите»? ЛГ'ї'Свой) друга і покровите)|я о а.--... 

'відомо, під час Другої сві- Курта Вальлгайма. під чяс не- ознайомлений зі 



А. Альмог 



Території Латвії і Литви? ЯГІ !с *0 А> друга і покровителя в*--..-. 

'відомо, під час Другої сві- Курта Вальлгайма. під чяс не- Ознайомлений зі 

тової війни загинуло біля перебування якого на пості справою Ліннаса. Я з'наю 
220.000 литовських жилів і генерального секретаря л йше. що він естонець. Ціл- 
біля 95.000 латвійських. Од- ООН. були прийняті най- ком можливо, що Ліннас 
нак не всі ті. шо загинули, є більш страхітливі антиізра- дійсно винний у масовій 
на совісті націонал-соція- їльські резолюції. Не долає загибелі жидів Прибалтн- 
лістів. Багато литовських і •"віЬиі' довір'я лоС/Візенталя ги. але я глибоко перекона- 
латиських жилів. прізви- і тс. що -.{поле" свого „по- ний. що встановити чи запе- 
ша яких напевне входять в лювання"' він обмежив тс- речити це може лише демо- 
ні страшні цифри. опини)іи т ' риторіяМн демократичних кратнчний сул, на який Лін- 
ся після 1940 року.під <;овє- країн Евдопи і Америги. але нас мас такс ж право, як і 
тською владою і закінчили . ні.одногоуЗ^очинця навіть і головні нацистські злочин- 
своГ дні в к6нцЄйтраиі^ійі('" нес^рим Зн^йт^С.иаприк- В ина вких саме таким 
таборах ГУЛагу.' НІ „Ніо лаЛ. У СхІДНИГ'Німе'Ічині. судом і була доказана. Ви- 
Йорк Тайме", ні „Лос Анд- С. Візенталь. видно, зв- дзед Ліннаса в Совєтський 
желес Тайме", ні монтреа- кінчив займатися українця- Союз означає видачу його 
льська „Газзет" про це. на ми. Настала черга литовців, на смерть — подібно, як був 
жаль, не повідомляють. латишів і естонців. Скла- виданий Федоренко. одна із 
Я не маю абсолютно нія- лається враження, що все ЖЄ ртв тої антиукраїнської 
кого довір’я до Центру до- йде за планом, який старій- кампанії, яка велася до те- 



кументації нацистських- но розроблений і старанно реріиіньої антнпрнбалтій- 
злочннів і до знаменитого реалізується. Очевидно. С окої. 

„мисливця" за нацистськи- дехто + в американському Іншого українця Івана 
ми злочинцями С. Візента- чиновницькому апараті ке- (Джана) Дем’янюка видали 
ля. особливо після того, як 'рується цим’ пляном, бо а в Ізраїль, і йому „пощасти- 
вияснилося. що безстраш- лютому було офіційно ого- ло“ незрівнянно більше, ніж 
ний мисливець, дім якого у лощешх що вашінггонська федоренкові. бо Ізраїль — 
Вілні цілодобово охороняє- Адміністрація настоює на країна демократична, і сул 
ться австрійською поліпі- якнайшвидшій депортації в там, слава Богу, також ле- 
єю. виявляється, нічого не Совєтський Союз Карла Лі- мократмчний. 
знав про нацистське минуле ннаср (що Я дроблено — Іван Миколайович Де- 



м’янюк рішуче заявляє, шо 
він нічого спільного не має з 
катом з табору смерті Т реб- 
лінка. який нібито заслужив 
серед в'язнів прізвисько 
„Іван Грозний". Прізвища 
того Івана ніхто з уцілілих 
в'язнів не знає, а в архівах 
табору воно не збереглося. 

Незаперечними доказами 
злочину вважаються на За- 
ході зізнання очевидців, 
документальні свідчення, а 
також визнання обвинува- 
ченим власної вини. Зреш- 
тою. останнє не є безспірним 
доказом, бо людина може, 
сама себе ославити з тих чи 
інших причин. 

Представники обвинува- 
чення заявили, що мають 
' вісім свідків, які впевнено 
пізнали „Івана Грозного”. 

На чолі списку йле Еліягу 
Розенберг. олин з небага- 
тьох уцілілих з табору емер 
ти Треблінка. перший, хто 
пізнав Дем'янюка в 1977 
році на фотографії мігра- 
ційного уряду ЗСА. Прізви- 
ще Дем'янюка Розснберго- 
ві нічого не говорило. але на 
фотографії він пізнав ката 
„Івана Грозного". 

В 1947 році той же Розен- 
берг піл присягою заявив, 
шо нього самого Івана вби- 
ли самі в'язні піл час повс- 
тання в таборі в 1943 році. 
Таким чином, через чотири 
роки після полій Розенберг 
впевнено заявив одне, а в 
1977 році, через 34 роки, він 
так само впевнено змінив 
свої зізнання. 

Закінчення б/де 



Д-р Смтополк Шумський 

СПОСТЕРЕЖЕННЯ З АВСТРАЛІЇ 



іншими наше представництво зі ЗСА і Канади могло бути 
набагато численніше. 

Тому що загальноприйнятий серед українців обох 
віровизнань є тут етарий календар, всі святкування 
відбуваються в тих самих днях (Різдво. Великдень й інші). 
Зустріч Нового Року — цс Маланчин Вечір. Окрім того, в 
цьому році, як я дізнався, тут в Аделяйді перший раз також 
відбулася Зустріч Нового Року після нового календаря. 



Українська громада Південної Австралії — працьови- бал 
та і віддана нашій загальній справі. Старше покоління — (Ма 
основники організованого життя перших років нашого відб 
поселення, співучасниками якого були моя дружина і я, пері 
протягом післявоєнних років вкладаючи свій труд і гроші, нас 
збудували Народний Дім, включно з пирміщенням для „по 
„Рідної Школи", окремий дім „Союзу.. Українок”, де „Ро 
також і Знаходиться музей, ‘дві українські.' католицькі уап 
церкви з іншими прибудовами, дві українські православні сусі 
церкви, оселю для українського Пласту, Сумівську Про 
оселю на Гейдмсрш острові, ну і придбання спортової не в 
площі для дружини копаного м’яча „Леви", яка знаходить- над 

ся у Ґрснлж над побережжям моря; та господарем якої є слу; 
паш добрий давній друг Івась Гаврилів, який розповів нам 
про успіх „Рідної Школи” в Аделяйді, де навчаються пере- до б 
січно кожного року чотириста учнів цієї нашої спортової пері 
дружини шо є заслугою примірннх свідомих національ- 'ж*/ 
но батьків, а також і у великій мірі основоположника Лос 
та управителя „Рідної Школи" Теодора Пасічинського — укрі 
довголітнього діяча в Аделяйді. Пі/і час Світової Пласто- якої 
воі Зустрічі, що тут відбулася з нагоди 75-ліття Пласту в ки і 
мальовничій гористій пластовій оселі, ми мали змогу \|мі 
зустрінутися з нашими давніми приятелями та сеньйорами віко 
громадської діяльности.як рівно *? і Познайомитися з я)і, 
новими, які вже належать до молодого покоління. , Ми <Мар 
встигли лише прибути на, пластову оселю в останній день них 
Зустрічі, де крім пластових маршів у мистецькій Частині "Ьб 
вміло переведено своєрідну інсценізацію-монтаж, прнсвя- лгої 
чений історичним епохам України, який був повний своєю 
красою української культури і народного мистец+ва, ;)>ок 
особливо завдячуючи барвистим одягам отих епох. День "про, 
був погідний і тому настрій у всі* був чудЬвий. Серед зму 
учасників Пластової ЗустрічГ були представники з усіх Д Ііі 
континентів нашого побілення, одначе' у порівнянні з юто 



Ми були присутніми на обох „зустрічах". Ці новорічні 
балі, перший від спортового клюбу „Леви” а другий 
(Маланка) від Української Громади Південної Австралії 



відбувалися при переповненій залі Народного Дому, де 
переважала молодь. І так ак це с звичкою австралійців 
наслідувати у всьому Америку, так і тут (за новим 
„подувом моди") оркестра намагалася передавати свій 
„Рок Мюзік" з такою переконливістю, що присутнім було 
фаправду неможливо спокійно розмовляти зі своїми 
сусідами біля спільних столиків. Ми свідомі всіляких змін 
Протягом останніх йекад, одначе. на нашу скромну думку, 
не всі оті модні зміни є корисними для людини, а особливо 
надто голосний звук, що завдає ушкоджень нашим 
слуховим органам. 

Одначе, щирість при зустрічах, гостинність та 
доброзичливість, яка є характеристикою австралійців, а 
передусім наших там земляків-українців. перевищують оті 
>і$ленькі зауваги, про явища, які в ім’я „модерного 
яоступу” огорнули молодь цієї країни, а при тому і нашу 
українську, що ми віримо є лише перехідним явищем після 
якого наступить доба поміркованости і здорової переоцін- 
ки попередніх „мод". На „новорічних зустрічах*' ми 
Заважили також нашу стару „звичку" яка сягає своїм 
віком до перших років українського поселення в Австра- 
лії, а саме: незалежно від того, що в Українському 
Народному Домі можна було купити по дуже поміркова- 
них цінах вечерю і капитги, гості приносили зі собою свої 
^добильні” харчіі напитки. якими Заповнювали свої 
«голикн. 

Це дуже небуденна звичка залишилася тут від перших 
уроків поселення, коли місцева влада не дозволяла 
Продавати напитки на балях та забавах, і наші гості були 
змушені приносити цс зі собою. Ну шо ж, як то кажуть. 
# Щ о край, то обичай". Віримо що ця „звичка відійде в 
Історію. 



Від „овочевого снігу ” до 

морозива „Наа£еп Оаг$ г 



Америка не є батьківщи- 
ною морозива, але воно в 
цій країні втішається найбі- 
льшою популярністю. То- 
му можна його купити в 
кожній харчовій крамниці, 
в ціні від одного до трьох 
дол. за півгальона. Але най- 
цікавіше тс. що покупець 
приймає морозиво, як річ 
самозрозумілу, не думаючи 
про довгий шлях, який 
воно пройшло, заки осягну- 
ло свою сьогоднішню фор- ' 
му. якість, смак та вийнят- 
ково низьку ціну. 

Римський цісар Нерон, 
відомий із своїх скстрава- 
ганцій, тримав на дворі чо- 
ту бігунів, єдиним завдан- 
ням яких було збирання в 
горах снігу та його спіщна 
достана до Нсронової кухні, 
в якій кухарі заправляли 
його медом та овочевими 
соками й подавали до столу 
в часі бенкетів. Цей*овоче- 
вий сніг" втішався в Римі 
великою популярністю про- 
тягом сторіч, головно по- 
між багатою римською 
аристократією, яка могла 
собі дозволити заплатити 
за одну чашку цієї охолод- 
ної лакоминки рівновартіс- 
тю 10 американських дола- 
рів. 

Коли у XIII столітті по 
кількох роках відсутності!, 
вернувся до Венеції з дале- 
кої подорожі до Китаю 
Марко Польо. він привіз із 
собою, крім зразків компа- 
су. паперу та моделю вогня- 
ної ракети, також рецепту 
на китайське „морожене 
молоко”, що в короткім 
часі стало дуже популярне в 
цілій Італії. Середньовічні 
цукорники виготовляли йо- 
го масово в олна’фінх (п’ю- 
терних) посудинах, зану- 
рених в суміші снігу, льоду 
та салітри. •» * . ‘ • і 

Але ла сцравжнелщрози- 
во світ мусів ждати иііГіфи- 
близно 500 років. Винайшов 
його італійський цукорник. 

Р. Гортіні, який тримав, 
проте, формулу його вироб- 
ництва в тайні. Він впрова- 
див. це ,мчрозі)^'ітдвор^ 
англійського;, та. ф р^щц узь- 
кого королів, вважаючи, що 
ця охолодна лакоминка гід- 
на піднебіння тільки людей 
блакитної крови. 

Але. як то звичайно бу- 
ває. нічого не можна затри- 
мати в тайні на довшу мсту. 
Тс саме сталося такЬж. з 
виробництвом морозива, 
яке за короткий час почали 
виробляти майже в цілій 
Европі. а навіть в Америці, 
де вже десять років до про- 
голошення її незалежності! 
(1776). цілий рял підпри- 
ємств спсніялізувався у ви- 
робництві морозива, на чо- 
лі з Фнлипом Лейці, що 
перший почав його рскля- 
мувати у щоденнику „Ню 
Йорк Ґазстт" та тижневику 
„Меркюрі”. В книжці борж- 
ників одного нюйоркського 
..кейтерера" зустрічаємо 
між іншими, також прізви- 
ще першого президента 
ЗСА Джорджа Вашінгтона.” 
який протягом літа 1790* 
року, витратив на закуп ‘ 
морозива 200 дол., шо порі- 
внювалося, в тому часі, ціні 
малого однородинного до- 
му. 

Тома Джсффсрсов. коли- 
шній амбасадор. ЗСА на 
дворі французького короля 
Люі ХУІ. привіз із собою З 
Франції пробку ванілі та 
рецепту на ванільне" моро- 
зиво. Тс морозиво розрек- 
ламувала в американській 
урядовій верхівці ■ друЯйіна 
американського президента 
Даллі Мсднсон. яка. до речі, 
придумала теж багато но- 
вих родів морозива, які 
висунули ЗСА на передове 
місце у виробництві цього 
присмаку у світі. Між ін- 
шим. піл час інавгураційно- 
го обіду, по виборі П чолові- 



ка на президента Америкн, 
подавали, як десерт, трус- 
кавкове морозиво. 

Але зворотнйм пунктом у 
виробництві морозива, був 
винахід заморозннкв з обе- 
ртальними лораттямн ( 1786 
році), що здешевив його 
виробництво, знизив ціну 
та спопуляризував спожи- 
вання в усіх стейтах Амери- 
ки. , і , 

Згодом удосконалене мо- 
розиво почали виготовляти 
в . ЗСА у великих кількостях 
для розпродажу в харчових 
крамницях і ресторанах, 
додаючи до нього, перший 

Е із: овочі, ягоди та горіхи. 

е морозиво дістало назву 
„мельба". 

У 1846 році Неп сі Джек- 
сон. мешканка стейту Ню 
Джерзі, опатентуаала ручну 
машину до виробу морози- 
ва, устатковану малою кор- 
бою. Цей винахід став сен- 
сацією дня та причинився у 
великій мірі до збільшення 
його виробництва та лоши- 
ру його популярносте в ці- 
лому світі. і • ,.і : 

П’ять років пізніше бал- 
тиморський молочар Дже- 
коб Фасслл відчинив в Пен- 
сильванії першу, фабрику 
морозива, використовую.чи 
до його продукції надвишку 
солодкої сметанки із своєї 
молочарні в Балтиморі. 

Морози во ; із содовою во- 
дою винайшов, випадково, 
продавець Робсрт Ґрін у 
1874 році, який в часі свят- 
кування золотого ювілею 
Інституту Б. Френкліна У у 
Філадельфії продавав содо- 
ву воду з домішкою сме- 
танки ти сиропу. В певному 
моменті, коли йому забрак- 
ло сметанкщ він почав змі- 
шувати содову воду з моро- 
зивом. Історики мають роз- 
біжні думки щодо часу ви- 
находу популярного сього- 
дні виду морозива, т. за. 
„Санді”. Одна версія гово- 
рить. що ця подія скоїлась в 
1890 роках в містечку Еван- 
стоні, коло Чикаго, в якому 
з невідомих. причин управа 
міст» заборонила продава- 
ти, МЙРЯЗ.НВО з содовою во- 
дою. Продавці, щоб обійти 
цю заборону, почали про- 
давати морозиво з шокола- 
дним сиропом. А тому, що 
цю оригіїрльну продаж во- 
ни почали в неділю, це мо- 
розиво дістало назву „Сай- 
ді"- . 

Морозиво в стіжкових 
трубках, почали продавати 
перший ратна Світовій Вис- 
тавні в Сент Лір» ■ 1804 
році. Тому, що продавцям 
забракло тарілок для про- 
дажу морозива, вони пова- 
ли скручувати плоскі яафлі 
у виді стіжків, які наповня- 
ли морозивом. „Ескімосів 
пай” винайдено в 1921 році, 
а м’яке морозиво („пе- 
тард") в 1939 році. . . 

Річна продукція морози- 
ва в ЗСА в 1986 році пере- 
вершила цифру 800 мільйо- 
нів . гальонів. До мяйбіль- 
,,ших продуцентів цього со- 
лб’дкогб краму "слід зараху- 
вати такі фірми, як Дартенд 
‘Крафт, шо.івиробляє „Бра- 
срс” та „Сілтсст", Борден, 
Говард Джансон, Баским- 
Роббінс, Там Карвел та 
Рубсн Маттус. Цей остан- 
ній. син жидівського еміг- 
ранта з Польщі, який, за 
несповна 20 років, дійшов 
до вершки морозивного 
промислу ЗСА, з допомо- 
гою своєї кмітливосте т» 
щастя. Свою кар’єру в тій 
ділянці він почав ще малим 
хлопцеїН, продажем цитри- 
нового морозива у вироб- 
ничій крамниці своєї мяте- 
рі-вдовн в Бронксі. 

По смерті матері (в 1960 
р.) він переїхав до Вуд- 
брйджу. Н.Дж.лде збудував 
нову, модерну, та повністю 

з 

(Закінчення на сгор. 3) . 



«* І і - ■ * ч * V ‘ 

Поміж нашими відвідинами наших давніх приятелів і 
знайомих, слід згадати про зразкову, українську родину 
Мстислави і Космина Чорніїв, які нас щиро гокгтилиу своїй 
просторій господі; Крім ЛсіршІьяГйй є ботаніком/ жвдго 
праці знайшли своє належне місце поміж австралійськими 
працями цього роДу, почавшій від мйсткині образотворчо- 
го мистецтва М. Чорній, яка с професором і викладає 
образотворче мистецтво в місцевому університеті, а також 
щорічно дає мистецькі виставки своїх праць, син та обнДгі 
донечки наслідують матіф, та Уе занедбують своїх 
талантів. І тому, як ми зайшли в їхню.господу, тозкожщи 
стіни випромійьовуваліНхиі праці, почавши від натураліс- 
тики, через своєрідну українську графіку аж до модерністк- 
ки-скспрссіонізму. Останній- вияв мистецтва, якими прДф. 
М. Чорній відазе^ііалюс. крик або- розпач душі що та* 
увилатнилося в „трилогії” її праць під назвоюЧорнобиль, 
та інших. Більшість наших мистців і’ літераторів' в 
Австралії перше всього заПікавлені'несте правду про 
Україну, її культуру та .юторіїр поіціж англомовне 
довкілля, шо можна зауваженні на гожноіиу' кроці. л 

■ ^ ^ ’ м .і • 7 | ** V* ’ ’У*И / * 

(Закінчення на сігдр: 3) ■■